stellarium-data 0.14.3-1 / usr / share / stellarium / skycultures / mongolian / description.uk.utf8

<h2>Монгольська</h2>

<p>Монгольський поділ зоряного неба на сузір’я та космогонію було успадковано
від західної цивілізації, зокрема унаслідок контактів з військами Александра
Великого. На нього також вплинула китайська цивілізація та буддійська
релігія. Усе це призвело до створення численних міфів та вірувань,
пов’язаних із тим, що оточує картину зоряного неба. Місцеві тварини та
природа є основними темами цієї картини зоряного неба. Багатство космогонії,
ймовірно, пов’язано із умовами спостереження, які є чудовими навіть зараз. У
минулому потреба у пересуванні та орієнтуванні навіть уночі, у різні пори
року, у пошуках прийнятних умов погоди, ймовірно, була одним із елементів,
який призвів до розвитку уяви щодо побудови неба. </p>

<h3> Сузір'я </h3>

<p> Загалом, зірки — це звірі, що ходять навколо Північної Зірки, яка символізує
золотий посох (<em>Алтан Хадаас</em>). Майже усі монгольські астеризми
подібні до тих, які нам відомі. Втім, деякі мають інші назви, наприклад
сузір’я Лебедя називається <em>Нум Сум</em> (Лук і Стріла), а сім зірок
Великого Ковша називаються <em>Долоон Бурхан</em>. Літній трикутник з Веги,
Денеба та Альтаїра відповідає трьом оленям (<em>Гурван Марал Од</em>
монгольською). А Кассіопея, в уяві монголів, — це П’ять Зоряних Жінок
(<em>Хун Таван Од</em>).</p>

<h3> Планети і зірки </h3>

<p> Початково, у тибето-монгольській астрології обчислювалися позиції усіх
планет, видимих неозброєним оком. Оскільки планети за Сатурном неможливо
побачити без телескопа (інструмента, який з’явився набагато пізніше за час
створення тамтешньої астрології), монголи пов’язували із кожною з п’яти
планет день тижня, доповнюючи перелік за допомогою Сонця (<em>Нар</em>) для
позначення неділі та Місяця (<em>Сар</em>) для позначення понеділка. Назви
планет Сонячної системи та Плутона у монгольській мають свої
особливості. Меркурій називають <em>Буд</em> (назву пов’язано із середою),
Венеру — <em>Сугар</em> (назву пов’язано із п’ятницею), Землю —
<em>Делхій</em>, Марс — <em>Ангараг</em> (назву пов’язано із вівторком),
Юпітер — <em>Бархасбадь</em> (назву пов’язано із четвергом), Сатурн —
<em>Санчір</em> (назву пов’язано із суботою), Уран — <em>Тенгерійн ван</em>,
Нептун — <em>Далайн ван</em>, і нарешті, Плутон — <em>Делхійн ван</em>. Як
бачимо, останні три назви для планет, які не можна побачити неозброєним оком
і які було відкрито набагато пізніше за інші, містять частку  <em>ван</em>
наприкінці назви. Ця частка позначає у монгольському царський статус. Земля
і Плутон мають подібні назви, які відрізняються часткою. З монгольської
назву Плутона можна перекласти як «Царська земля» (тут мається на увазі
земля як поверхня, якою ми ходимо, а не як планета Земля). Назву Урана,
<em>Тенгрійн ван</em>, можна перекласти як «церське небо», назву Нептуна,
<em>Далайн ван</em>, як «царський океан». Втім, ця частка не має
безпосереднього відповідника в українській, тому переклади наведено лише з
метою ознайомити читачів із значенням назви. Крім того, назви згаданих тут
небесних об’єктів прийшли із санскріта (мови, якою говорять у Індії) і
здебільшого використовуються у теперішній мові Монголії, але у неофіційний
спосіб. </p>

<p> Також дуже цікаво спостерігати за тісним зв’язком між термінами, які
використовуються для інших небесних тіл, та віруваннями народу. Зокрема,
Чумацький Шлях називають <em>Тенгрійн Задас</em>. Буквально це можна
перекласти як «Небесна Лінія» (<em>Тенгрійн</em> перекладається як «небо» і
також позначає бога неба, а <em>Задас</em> перекладається як «лінія»). Добре
відома монголам композиція із Алькора і близької до нього зірки Міцар у
Великій Ведмедиці. Алькор символізує зірку відновлення і захисту. За
віруваннями, його було розташовано там <em>Тенгрі</em> (богом неба) для
захисту Міцара. Для того, щоб стати лучником Чингісхана (у XIII столітті)
чоловік мав довести, що може розрізнити ці дві зірки неозброєним оком.</p>

<p> З історичної точки зору, чудові знання неба серед монголів можемо зустріти у
постаті <em>Улугбека</em> (AD1394-1449; справжнє ім’я <em>Тарагай</em>),
астронома, математика та віцекороля Самарканда, імперія якого займала значну
частину Центральної Азії. Нехтуючи своїми королівськими обов’язками, він
вивчав небесні тіла та цікавився питаннями астрономії того часу. Йому
першому вдалося надзвичайно точно визначити період обертання Сатурна
(<em>Санчіра</em>) за допомогою сектанта з радіусом у 40 метрів. </p>

<h3> Міфи і легенди </h3>

<h4>Великий Ведмідь</h4>
<p> Окреме місце серед вірувань монголів займає сузір’я Великої Ведмедиці. Для
монголів це сузір’я обмежено сімома зірками Великого Ковша, з яких
складається хвіст ведмедиці та її тіло. Пов’язана із цим сузір’ям легенда,
ймовірно, є найвідомішою у Монголії. </p>

<blockquote><p>Колись давно у одному царстві жили були восьмеро братів-сиріт, які мали
надзвичайні здібності. Цим царством мирно керували цар із царицею. Одного
дня у царстві з’явилося чудовисько, яке викрало царицю. Цар наказав вісьмом
братам повернути її і сказав: «Якщо один з вас врятує мою кохану, я дам йому
золоту стрілу». Сироти вирушили у дорогу, щоб допомогти своїй цариці. Вони
шукали чудовисько два дні і три ночі, а потім, посеред третьої ночі, знайшли
його і вбили. Далі, вони повернули царицю до замку. </p><p>Цар вирішив не ділити стрілу на вісім частин, а вистрілив нею у небо. Стріла
мала дістатися тому, хто першим її впіймає. Стрілу впіймав наймолодший брат,
який негайно перетворився на Північну Зірку (Полярну). Інші сім братів
перетворилися на сім богів, сім Будд, які відвідують свого молодшого брата
щоночі. Назва зірок Великої Ведмедиці, <em>Долоон бурхан</em> (Сім Будд),
походить саме з цієї легенди, як і назва Золотого Посоху, <em>Алтан
Хадаас</em>, Полярної зірки.</p></blockquote>

<p> Монголів із зірками Великої Ведмедиці пов’язує чарівна традиція. Вибір зірки
пов’язано із роком народження людини за китайським календарем. Китайський і
монгольський календарі мають певні подібності (монгольський календар є
місячним). Із кожним роком пов’язано тварину, яку також пов’язано із зіркою
у Великій Ведмедиці. Першу зірку, Дубхе, пов’язано із роком щура, другу,
Мерак, із роком бика, тощо, аж до кінця хвоста Великої Ведмедиці, де Алькаїд
символізує рік коня. Далі, ми переходимо до першої зірки і року вівці і
знову рухаємося до дванадцятого і останнього року у циклі китайського
календаря, року свині. Через це останні дві зірки на кінці хвоста
пов’язуються лише з одним роком у циклі. </p>

<p>[Зауваження G. Zotti: це різновид давньої сутри сімох Будд, описаної
<em>Елверскоґом</em>. Втім, тут зв’язок із зірками полягає у двобічному русі
вгору-вниз, тобто Дубхе/Щур, Мерак/Бик, ... Міцар/Змія, Алькаїд/Кінь,
Міцар/Козел, ... Мерак/Свиня.]</p>

<img src="doloon_burkhan.png" width="550">

<h4>Метеори</h4>

<p> Метеори також мають особливе значення: вони персоніфікуються крізь їхні
вірування. Коли вони бачать метеор, вони уявляють, що це зірка, яка падає з
неба, і символізує когось, хто щойно помер. Коли люди на Заході загадують
бажання, монголи кажуть: «Хух, добре, що це не я!»</p>

<h4>Забуті легенди </h4>

<p> Три легенди, майже з таким самим глибоким змістом, стосуються Сонця,
затемнень та <em>Хун Таван Ода</em> (Кассіопеї). Втім, ці легенди зараз
ігноруються, їх майже не пам’ятає більшість монголів: </p>

<h5>Сонце</h5>

<blockquote><p> На початку світу була лише одна людина і безкраї, частково сухі луки,
випалені сімома сонцями, які освітлювали світ. Людина, дуже добрий лучник,
пообіцяла богам, що влучить стрілою в усі ці сонця, не зробивши жодного
промаху. Стрілець пообіцяв, що якщо йому не вдасться виконати це завдання,
він відріже собі усі пальці і залишиться жити у норі як бабак, щоб
спокутувати прокляття, яке висітиме над ним. Він взяв лук, поклав на нього
стрілу і влучив у ціль. Другою, третьою та іншими стрілами, аж до шостої,
він знищив усі сонця, окрім одного. Коли він поклав на лук сьому стрілу і
націлився на останнє сонце, між сонцем і стрілою пролітала ластівка. Замість
сонця Стрілець влучив у птаха. Йому не вдалося досягти своєї мети, отже він
вирушив у вигнання до нори, обрізавши усі пальці і перетворившись на
бабака. Ластівка врятувала наше Сонце. Якби не вона, без світла на землі
зникло б усе життя.</p></blockquote>

<p> Тут ми бачимо паралелі з числом «сім», важливим у монгольській культурі, які
і усі непарні числа. Згідно із буддійськими віруваннями, такі числа
приносять удачу.</p>

<h5>Затемнення</h5>


<blockquote> <p>Колись жило-було жахливе чудовисько з ім’ям <em>Раах</em>, яке тримало у
страху увесь світ. Воно жерло усіх на своєму шляху. У бога
<em>Орчиваані</em> було магічне питво: усі, хто випив його, ставали
безсмертними. Одного дня <em>Раах</em> викрав питво і випив його. За цим
його впіймали Місяць і Сонце і повідомили про крадіжку
<em>Орчиваані</em>. Почувши про ці новини, бог, палаючи від гніву, вирушив
на битву із чудовиськом. Багато разів він стинав чудовиську голову, але вона
знову відростала, оскільки <em>Раах</em> став безсмертним. Тоді бог вирішив
відтяти чудовиську хвоста, щоб усе, що воно проковтне, не можна було
утримати у череві. <em>Орчиваані</em> вже майже вдалося вбити чудовисько,
але йому вдалося втекти і заховатися між Місяцем і Сонцем. Потім
<em>Орчиваані</em> попросив Місяць, якому вдалося знову захопити
<em>Рааха</em> відтяти його нижню частину і хвіст. Щоб помститися,
чудовисько іноді повертається і намагається з’їсти Місяць або Сонце, але тим
вдається легко втекти, оскільки чудовисько не може втримати з’їдене у
череві. Таким чином пояснюють місячні і сонячні затемнення.</p></blockquote>


<p>Коли стається затемнення, монголи знають, що це означає, що <em>Раах</em>
проковтнув Місяць або Сонце. Тому вони зчиняють якомога гучніший шум, щоб
чудовисько швидше відпустило свою жертву. У XIII Гійом де Рубрук писав:</p> 

<blockquote><p>«Деякі [монголи] знайомі з астрономією і передбачають для них [інших
монголів] місячні і сонячні затемнення. Коли наближається вказаний час, усі
запасаються їжею, оскільки затемнення нікого не минуть. Протягом затемнення
вони б’ють у барабани і грають на інших музичних інструментах, спричиняючи
значний шум та галас. Після завершення затемнення розпочинається бенкет та
велике святкування.»
</p></blockquote>

<p>(Джерело: <em>Les astres chez les Turcs et les Mongols</em>, автор —
Jean-Paul Roux (французькою). <em>Revue de l'histoire des religions</em>,
tome 195 n°2, 1979. pp. 153-192.) </p>

<p>Туристи, які бажали побачити затемнення Сонця у 2008 році, усе ще могли
побачити погоничів та кухарів у наметах та почути стукіт ложок у
казанах. Усе це здається природним, не показним для туристів. Крім того,
зауважте подібність слова <em>Раах</em> до індійського <em>Раху</em>.</p>

<h5>Касіопея (<em>Хун Таван Од</em>)</h5>

<p>Кассіопея (<em>Хун Таван Од</em>) для монголів символізує єдність,
братерство, солідарність. П’ять зірок цього сузір’я являють собою єдність
п’яти дітей жінки Чингісхана, Улін. <p>

<blockquote><p>Вони не ладнали один з одним і увесь час сварилися. Тоді їхня матір вирішила
міцно зв’язати п’ять мотузків. Кожен із синів мав спробувати розв’язати
вузол. Якщо б це їм вдалося, це б означало, що вони не залишатимуться разом
і їхнє братерство не буде відновлено у важкі часи. І навпаки, якщо б вузлам
вдалося б пройти випробування, п’ятеро братів залишалися б у єдності і
близькості до кінця життя і перемагатимуть під час усіх воєн.</p></blockquote>


<h4> Інші вірування, пов’язані із небом</h4>

<p>Відповідно до монгольської легенди, жінка, яка налічить на небі сотню зірок,
зможе побачити уві сні свого майбутнього чоловіка.<p>

<p> Іноді, монголи вшановують Велику Ведмедицю (<em>Долоон Бурхан</em>)
виплескуючи молоко у її напрямку. Молоко, білого кольору, у Монголії
символізує чистоту. Монголи моляться за здійснення побажань, але не лише для
когось одного, а для усіх, оскільки молитва за когось одного може притягти
невдачу. Молоко може бути замінено горілкою, яка, хоча і є позбавленою
кольору, символізує для монголів темний колір і силу. Таким чином можна
уникнути невдачі, сварок, страху та відлякати злих духів.
</p>


<h3> Висновки</h3>

<p> Сузір’я, що використовуються, подібні до західноєвропейських, але
монгольська космогонія, яку ми тут коротко виклали, визначає помітний шар
вірувань, які з нею пов’язано. Монгольська культура та знання передаються
лише усно, отже щодо цих питань існує доволі небагато письмових
джерел. Частково через це, важко точно і надійно викласти усю космогонію. З
метою зберегти знання про цю космогонію будуть вартісними будь-яке
спостереження, будь-яка пропозиція або співпраця!</p>

<h3>Подяки та інформація для подальшого ознайомлення</h3>

<ul> 
<li>Байрлалаа (дякуємо) монголам за люб’язність та допомогу у збиранні цих даних
щодо культури та космогонічних поглядів народу.</li> 
<li><a href="http://uranoscope.free.fr" class='external text'
title="http://uranoscope.free.fr" rel="nofollow">L'Uranoscope de France</a></li>	
<li><a href="http://www.afanet.fr" class='external text'
title="http://www.afanet.fr" rel="nofollow"> L'Association Française
d'Astronomie / Французька астрономічна асоціація</a></li>	
<li><a href="http://www.outofnowhere.asia" class='external text'
title="http://www.outofnowhere.asia" rel="nofollow">OutOfNowhere</a></li>
<li><a
href="https://journals.ub.uni-heidelberg.de/index.php/jiabs/article/download/8974/2867">Johan
Elverskog: The Mongolian Big Dipper Sutra. </a> Journal of the International
Association of Buddhist Studies 29 Nr1 2006(2008), pp. 87-123.</li>
</ul>

<h3> Автори </h3>

<p> Цю картину зоряного неба було створено двома користувачами Stellarium,
<strong>Anthony Lagain</strong> (anthony.lagain(at)gmail.com) та
<strong>Batiste Rousseau</strong> (batiste.rousseau(at)gmail.com) в
основному на основі безпосереднього спілкування із багатьма монголами під
час двомісячного перебування у Монголії. Докладнішу інформацію можна знайти
тут: <a href="http://souslecieldemongolie.wordpress.com/" class='external
text' title="http://souslecieldemongolie.wordpress.com/"
rel="nofollow">www.souslecieldemongolie.wordpress.com</a> (французькою). </p>